Народний аматорський театр «Пілігрим», що на Бобровиччині, я б назвала театром для всієї родини.
Тут на одній сцені вживаються в роль подружні пари і їхні діти, куми, брати й свати. Вони легко перевтілюються в улюблених комедійних героїв і змушують глядачів сміятися від душі, бо, погодьтеся, розпачу і сліз у нашому житті і так вистачає. Тож улюблений жанр «Пілігриму» – комедія. Жартують так, що хоч на «Розсміши коміка» відправляй.
Ідейний натхненник та незмінний керівник театру – активна й непосидюча Наталія Пилипчук. Все своє життя жінка на сцені. Для неї це ідеальна стихія. Зізнається, що театр – її життя. Більше того, за словами нашої героїні, він і в буденності неабияк допомагає. Бо, як кажуть, життя – театр, а ми у нім актори... А от якщо твій чоловік грає не гірше, то життя стає вдвічі цікавіше. Так склалося і у родині Наталії. Хоча Володимир має постійне місце роботи в аграрному господарстві та без сцени не уявляє свого життя.
– Ми з ним на одній хвилі, – сміється Наталя.
Ідея створити театр в райцентрі прийшла до жінки, коли вона була в декреті. Тож на місце директора районного будинку культури, з якого пішла у декретну відпустку, повертатися не схотіла, а взялася за втілення в життя своєї мрії. Так у 2003-му році в Бобровиці запрацював театр. Знаючи запал молодої організаторки, колеги повірили у її задум і охоче підтримали. До театру потягнулися цілі родини. І вже за чотири роки аматорському колективу присвоїли звання Народного.
«Акторство – це дивовижний світ взаємодії з глядачем, коли віддаєш енергію настільки, що глядач вдихає і цим самим віддає тобі. Для нас усіх «Пілігрим» – це творчий дім. Розуміємо один одного з напівслова, напівдихання, хоча у кожного свій стиль, свої особливості... У нас є родина Фурманців – це найстарші наші актори, але у їх стільки запалу, що коли ми виступаємо в інших містах, овації не припиняються тривалий час. Катерині Степанівні та Зіновію Івановичу вже давно за сімдесят, а вони молодим акторам готові фору дати. Молоде подружжя Сакун – Олександр та Анжеліка, – коли покидали сцену в Очакові, їм глядачі аплодували стоячи. Є у нас і людина-оркестр Микола Луговський та голос нашого театру Інна Ярмоленко. У неї такий потужний оперний спів, що глядач просто затамовує подих. Родзинка театру – заступник голови Бобровицької громади Сергій Циба. Попри серйозну посаду чоловік знаходить час, аби приєднатися до творчого колективу і порадувати глядача своєю акторською майстерністю. Чесно кажучи, у нас настільки згуртований і талановитий колектив, що кого не візьми – ексклюзив!», – посміхається Наталія Пилипчук.
Нині «Пілігрим» – активний учасник конкурсів-фестивалів і концертів. Нещодавно з «Театральної весни», що проходила у Ніжині, привезли нагороди за зайняте ІІ і ІІІ місце, де поступилися лише досвідченому Чернігівському театру.
«Коли граю на сцені – проживаю роль свого героя, відключаюся від усього і повністю перевтілююся. Оця повнота, природність і справжність найбільше імпонує глядачеві, – зізнається акторка «Пілігриму» Олена Ярошевська. – Своїм ролям віддаю навіть не частинку себе, а себе всю. Кожна роль для мене – головна. Навіть якщо в якійсь виставі я задіяна лише в короткому епізоді. Глядач має отримувати повноцінний, глибокий і яскравий продукт».
«Ми, насамперед, намагаємося грати так, щоб глядач відпочивав від буденних проблем. Щоб виходив із зали зі світлим, піднесеним, радісним почуттям, – приєднується до розмови Тетяна Пасєчник. – Найбільша для нас нагорода – коли чуємо, що люди сміються від душі з наших жартів, коли плескають, не жаліючи долонь. Тоді ми відчуваємо себе на сьомому небі від щастя».
У народного аматорського театру «Пілігрим» вже давно є свої постійні шанувальники, які прикипіли душею до виступів цих щирих і справжніх акторів. Тож після народження донечки Наталія Пилипчук, не вагаючись, відкрила і дитячу групу театралів, куди охоче потягнулася дітвора. Тепер у мріях керівника – зіграти повноцінну яскраву виставу, де на одній сцені зберуться цілі родини: від дідусів і бабусь до їхніх онуків.
Мрії здатні здійснюватися!
Сніжана БОЖОК, фото автора
На першому фото: Інна Ярмоленко та Микола Луговський
